- капризувати
- —————————————————————————————капризува́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
капризувати — у/ю, у/єш, недок. Вередувати, бути капризним; коверзувати, комизитися … Український тлумачний словник
брикати — а/ю, а/єш, недок. 1) неперех. Підкидати зад і задні ноги (про копитних тварин); вихати, хвицати. 2) неперех. Граючись, пустуючи, бігати й стрибати. 3) неперех., перен., розм. Виявляти норовистість; капризувати. 4) перех. Бити задніми ногами … Український тлумачний словник
брикатися — а/юся, а/єшся, недок. 1) Битися однією чи обома задніми ногами (про копитних тварин). 2) перен., розм. Виявляти норовистість; упиратися, пручатися; капризувати … Український тлумачний словник
ґедзатися — і ґе/дзкатися, аюся, аєшся, недок., розм. 1) Збуджено бігати, стрибати від укусу ґедзя (про тварин). 2) перен., розм. Капризувати, вередувати, упиратися … Український тлумачний словник
закапризувати — у/ю, у/єш, док. Почати капризувати … Український тлумачний словник
капризування — я, с. Дія за знач. капризувати; вередування, коверзування … Український тлумачний словник
коверзувати — у/ю, у/єш, недок. 1) неперех. Те саме, що вередувати; капризувати. 2) над ким, рідше ким, неперех., розм. Знущатися з кого небудь, глумитися, збиткуватися над кимсь. 3) перех. і неперех., розм. Мудрувати над чим небудь; вигадувати … Український тлумачний словник
комизитися — ижу/ся, изи/шся, недок., розм. Те саме, що вередувати; капризувати. || Виявляти впертість; упиратися; норовитися … Український тлумачний словник
марудити — джу, диш, недок., розм. 1) неперех. Робити щось довго, поволі, зволікаючи. 2) перех. Те саме, що мучити; томити. 3) неперех. Те саме, що вередувати; капризувати … Український тлумачний словник
покапризувати — у/ю, у/єш, док. Капризувати якийсь час … Український тлумачний словник